Громадська думка на фоні чергової політичної кризи

Основні результати опитування

Оцінка політичної ситуації в країні.

Політична ситуація в країні все більше викликає в українських громадян занепокоєння й тривогу. Майже половина опитаних оцінює теперішню політичну ситуацію як „гостру, конфліктну" (вказали 35,7%) або як „вибухонебезпечну" (11,9%). Для порівняння: у листопаді 2007 р. політичну ситуацію як „гостру, конфліктну" або як „вибухонебезпечну" характеризували 37,0% респондентів, а зараз - 47,6%. Теперішні оцінки політичної ситуації наближаються до показників, які мали місце під час політичної кризи навесні 2007 р.

Оцінка діяльності органів влади і керівництва країни

Три чверті (77,7%) опитаних тою чи іншою мірою негативно оцінюють діяльність Верховної Ради України, тоді як „позитивно" або „скоріше позитивно" - лише 15,6%. (Ще 6,7% респондентів не визначилися з відповіддю).

Майже половина (45,3%) опитаних вважає, що теперішня парламентська коаліція за участю Блоку Юлії Тимошенко і Блоку «Наша Україна» через нетривалий час (через кілька місяців) розпадеться. Тих, хто сподівається, що коаліція проіснує тривалий час (не менше року) - значно менше (35,3%). Чимало респондентів не визначилися з відповіддю - 19,4%.

Більше половини (59,0%) опитаних „негативно" або „скоріше негативно" характеризують роботу уряду. Тою чи іншою мірою позитивно оцінюють роботу Кабінету Міністрів - третина (32,1%) респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 8,9%).

Серед керівників центральних органів влади найбільш критично характеризується робота В.Ющенка на посаді Президента України. На сьогодні діяльність В.Ющенка оцінюють „позитивно" або „скоріше позитивно" 35,4% опитаних, а „негативно" або „скоріше негативно" - 59,6%.

Дещо прихильніше сприймається діяльність нового спікера парламенту. Роботу Арсенія Яценюка на посаді Голови Верховної Ради тою чи іншою мірою позитивно характеризують 37,8% опитаних, а негативно - 45,5%.

Діяльність Ю.Тимошенко на посаді Прем'єр-міністра України оцінюють „позитивно" або „скоріше позитивно" - 47,6% респондентів і рівно стільки ж (47,6%) - тою чи іншою мірою негативно. Роботу Тимошенко характеризують позитивніше, аніж діяльність очолюваного нею Кабінету Міністрів. Така невідповідність пояснюється тим, що оцінка діяльності Ю.Тимошенко як голови уряду є також певною мірою проявом політичної підтримки, лояльності до неї.

Серед українських громадян немає однозначної думки щодо того, чи зможе уряд на чолі з Ю.Тимошенко домогтися поліпшення економічної ситуації в країні. Майже половина (45,6%) опитаних з тою чи іншою впевненістю дали ствердну відповідь на це питання. Водночас, стільки ж (46,2%) респондентів відповіли: „однозначно ні" або „скоріше, ні". (Не визначилися з відповіддю - 8,2%).

Переважна більшість (60,5%) опитаних схильні вважати, що рішення прем'єр-міністра Ю.Тимошенко почати виплату заморожених внесків Ощадбанку СРСР зумовлене її прагненням заробити собі популярність. Тільки третина (31,4%) дотримується думки, що таке рішення було продиктоване щирою турботою про простих громадян, прагненням захистити їхні інтереси. (Не визначилися з відповіддю 8,1%).

Ставлення до провідних політиків

На сьогодні до п'ятірки політиків, які користуються найбільшою довірою громадян, входять Ю.Тимошенко, В.Ющенко, А.Яценюк, В.Литвин та В.Янукович. Ю.Тимошенко „повністю" або „в основному" довіряють - 48,1% опитаних, В.Ющенку - 38,7%, А.Яценюку - 38,6%, В.Литвину - 37,2%, В.Януковичу - 37,1%. Серед вказаних політиків найліпше співвідношення симпатиків і антипатиків - у Ю.Тимошенко (відповідно 48,1 та 48,6%). (Для порівняння: у В.Ющенка частка симпатиків становить 38,7%, а антипатиків - 56,5%).

Сприйняття можливих змін у правовому полі

Як відомо, президент В.Ющенко ініціює внесення змін до Конституції. Дехто вважає, що це допоможе зміцніти порядок в країні й запобігти політичним кризам. Проте серед респондентів домінує думка про те, що зміни в Конституції не поліпшать ситуацію (вказали 52,7% опитаних). На необхідності внесення змін в Конституцію наполягають 30,6% респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 16,7%).

Практично половина (48,6%) опитаних висловилася проти того, щоб Президентові Віктору Ющенку повернули право формувати уряд, особисто призначати міністрів. Прихильно поставилися до такої ідеї - близько третини респондентів (28,1%). (Байдуже поставилися або не визначилися з відповіддю - 23,3%).

В українському суспільстві оформлюється запит на розширення повноважень місцевого самоврядування. Більшість (51,2%) опитаних вважає, що на сьогодні місцеві органи влади повністю залежать від вказівок центральних органів влади й керівництва держадміністрації. Лише третина (32,0%) респондентів схильна думати, що органи місцевого самоврядування в Україні мають реальну можливість вільно вирішувати будь-яке питання, що належить до їхньої компетенції. (Не визначилися з відповіддю - 16,8%).

В цілому більше половини (59,2%) опитаних „скоріше позитивно" ставляться до того, щоб розширити повноваження регіональних і місцевих органів влади за рахунок скорочення повноважень центральних органів влади. „Скоріше негативно" сприймають таку перспективу - 18,8% респондентів. (Байдуже поставилися або не визначилися з відповіддю - 22,0%).

Майже дві третини (60,5%) опитаних схвалюють ідею впровадження прямих виборів (тобто безпосередньо населенням) глав обласних рад. „Скоріше негативно" поставилися до такої можливості - 16,8% респондентів. (Байдуже сприйняли вказану ідею або не визначилися з відповіддю - 22,7%).

Водночас неоднозначно сприймається ідея укрупнення регіонів і впровадження в Україні федеративного державного устрою. „Негативно" та „скоріше негативно" поставилася до такої можливості майже половина (45,3%) опитаних. Тою чи іншою мірою підтримали ідею федералізму - чверть респондентів (25,8%). (Не визначилися з відповіддю - 28,9%).

Поляризацію думок також викликала ідея впровадження двопалатного парламенту - Палати громад, що складається з представників областей, обраних у мажоритарних округах, та Палати партій, що складається з депутатів, обраних за партійними списками. Прихильно поставилися до цієї ідеї - 32,3% опитаних і, маже стільки ж (34,0%) - „скоріше негативно". (Байдуже сприйняли вказану ідею або не визначилися з відповіддю - 33,7%).

Традиційно дискусійним виявилося питання про статус російської мови. Загалом українські громадяни переважно позитивно сприймають ідею надання російській мові статусу другої державної. „Позитивно" або „скоріше" позитивно ставляться до такої можливості більше половини (52,5%) опитаних, тоді як тою чи іншою мірою негативно - 39,7%. (Не визначилися з відповіддю - 7,8%).

Додаткове питання дало змогу з'ясувати нюанси у позиції прихильників ідеї надання російській мові статусу другої державної. Третина (31,8%) опитаних наполягає на наданні російській мові саме державного статусу (статусу другої державної). Водночас чверть (24,5%) респондентів висловили думку, що російській мові доцільно надати статус офіційної в тих регіонах (областях), де більшість населення є російськомовним. Категорично проти зміни статусу російської мови висловились 38,9% опитаних. (Про особливу думку заявили 0,9% респондентів, не визначилися з відповіддю - 3,9%).

Особливості зовнішньополітичних орієнтацій

Більшість українських громадян позитивно ставиться як до перспективи інтеграції до Європейського союзу, так і до участі України у створенні Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Так ідею участі в створенні ЄЕП тою чи іншою мірою схвалюють дві третини (68,2%) опитаних. Водночас, курс на євроінтеграцію „позитивно" або „скоріше позитивно" сприймають 57,9%. Така амбівалентність свідчить про вплив утилітарного конформізму на позицію у питанні економічної співпраці.

Дві третини (61,1%) опитаних „негативно" або „скоріше негативно" сприймають можливість виходу України зі складу СНД (тою чи іншою мірою позитивно - 23,7%). Так само негативно сприймається перспектива вступу України до НАТО: дві третини (64,3%) „негативно" або „скоріше негативно" ставляться до такого кроку, а схвалюють тою чи іншою мірою - 26,1%.

Українські громадяни переважно негативно сприйняли факт звернення Президента В.Ющенка, Прем'єр-міністра Ю.Тимошенко та Голови Верховної Ради А.Яценюка до керівництва НАТО, в якому висловлювалася зацікавленість у приєднанні України до Плану дій щодо членства в НАТО. „Однозначно негативно" поставилися до цього звернення 41,8% опитаних, ще 19,8% - „скоріше негативно". Тою чи іншою мірою схвалюють вказане звернення керівників країни - менше третини (26,9%) респондентів. (Байдуже поставилися до цього - 5,7%, не визначилися з відповіддю - 5,8%).

Переважна більшість (76,8%) опитаних вважає, що рішення про вступ України в НАТО мають ухвалювати українські громадяни на Всенародному референдумі. Лише небагато хто згодився на те, щоб таке рішення ухвалювали Верховна Рада (вказали 8,5% респондентів), Президент України (5,1%) або Кабінет Міністрів (4,4%). (Не визначилися з відповіддю - 5,2%).

На думку більшості (57,8%) опитаних уже найближчим часом слід провести референдум про доцільність вступу в НАТО, щоб уже зараз визначити чи потрібен такий крок. Удвічі менше (28,4%) респондентів схильні вважати, що подібний референдум слід проводити лише тоді, коли країни НАТО офіційно звернуться до України із запрошенням вступити в цю організацію. (Не визначилися з відповіддю - 13,8%).

Ідея північноатлантичної інтеграції, як правило, не знаходить підтримки в українських громадян. Якби найближчим часом відбувся референдум з питання вступу України в НАТО, то більшість (58,5%) опитаних проголосували б проти вступу. Підтримали б вступ до північноатлантичного альянсу - чверть (25,0%) респондентів. (Ще 7,0% опитаних проігнорували б референдум, а 9,5% не визначилися з відповіддю).

Електоральні орієнтації

За час, який минув після парламентських виборів 2007 р., перелік партій, які користуються найбільшою підтримкою виборців не змінився. Якби найближчим часом відбувались вибори до Верховної Ради, то найбільші шанси потрапити до парламенту мали б БЮТ, Партія регіонів, Блок „Наша Україна - Народна самооборона", КПУ та Блок Литвина. За БЮТ готові проголосувати 28,9% опитаних (або 33,1% з тих, хто братиме участь у виборах), за Партію регіонів - 25,3% (29,8%), за Блок „Наша Україна - Народна самооборона" - 10,3% (12,0%), за КПУ - 3,9% (4,1%), за Блок Литвина - 3,2% (3,6%). Інші партії мають менше 2% прихильників (у кожному окремому випадку).

Якщо брати до уваги показники, розраховані для респондентів, які братимуть участь у виборах, то стає очевидним, що після парламентських виборів 2007 р. зросла електоральна підтримка БЮТ, а також дещо зменшилася кількість прихильників Партії регіонів та Блоку „Наша Україна - Народна самооборона". У комуністів (з урахуванням величини статистичної похибки) та у Блока Литвина рівень підтримки істотно не змінився

повний текст дослідження у форматі PDF 

ЦСД "Софія"

Читайте также в этом разделе