Громадська думка на фоні погіршення економічної та політичної ситуації

Основні результати опитування

(повні формулювання питань та одномірні розподіли
відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)

 Оцінка економічної ситуації в країні 

Серед населення посилюється негативне сприйняття економічної ситуації. Переважна більшість (81,7%) опитаних характеризує економічну ситуацію в країні як „погану” або „скоріше погану, ніж добру”. „Поганою” економічну ситуацію вважають 42,4% респондентів, тоді як ще у лютому поточного року таким чином оцінювали ситуацію третина (33,5%) опитаних. „Доброю” або „скоріше доброю, ніж поганою” вважають економічну ситуацію лише 14,9% респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 3,4%).

Головна причина критичного сприйняття економічної ситуації – великі темпи інфляції. Майже всі (96,4%) опитані вказали, що з початку року ціни на основні споживчі товари та послуги в їхньому населеному пункті зросли. Причому переважна більшість (81,2%) респондентів зазначили, що ціни підвищилися „значно”. 

Оцінка політичної ситуації в країні 

Велику тривогу в українських громадян викликає політична ситуація. Майже половина опитаних оцінює теперішню політичну ситуацію як „гостру, конфліктну” (вказали 33,1%) або як „вибухонебезпечну” (10,2%). Значна частина (48,6%) респондентів характеризує її як „напружену”. І лише 4,5% опитаних вважає політичну ситуацію „спокійною, благополучною”. (Ще 3,6% не визначилися з відповіддю).

Зростає частка опитаних, які вважають: все, що відбувається сьогодні в Україні, йде у неправильному напрямі. Ще у лютому таких було 60,6%, а сьогодні – 75,3%. Теперішнє значення перевищило аналогічний показник, що був зафіксований у квітні минулого року, під час загострення політичної кризи.  

Важливо відзначити, що раніше під час загострення політичної ситуації більшість громадян тяжіло до стабілізації ситуації. Сьогодні кількість опитаних, які вважають, що українське суспільство потребує стабільності, майже дорівнює числу респондентів, які стверджують: „суспільство потребує кардинальних змін і, насамперед, - змін політичного керівництва” (відповідно 49,1% та 43,8%). 

Оцінка діяльності органів влади і керівництва країни 

Три чверті (79,4%) опитаних тою чи іншою мірою негативно оцінюють діяльність Верховної Ради України, тоді як „позитивно” або „скоріше позитивно” – лише 12,8%. (Ще 7,8% респондентів не визначилися з відповіддю).

Різко зросла частка тих, хто негативно характеризує роботу Кабінету Міністрів. Якщо у лютому „негативно” або „скоріше негативно” оцінювали роботу уряду 59,0% опитаних, то зараз – 70,5%. Сьогодні тою чи іншою мірою позитивно характеризують роботу Кабміну 22,3% респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 7,2%).

Серед керівників центральних органів влади найбільш критично характеризується робота В.Ющенка на посаді Президента України. На сьогодні діяльність В.Ющенка оцінюють „позитивно” або „скоріше позитивно” 25,9% опитаних, а „негативно” або „скоріше негативно” – 69,5%. Слід відзначити, що порівняно з лютим скоротилася кількість респондентів, які позитивно характеризують роботу В.Ющенка (з 35,4 до 25,9%), а кількість негативних оцінок – зросла (з 59,6 до 69,5%).

Дещо прихильніше сприймається діяльність спікера парламенту. Роботу Арсенія Яценюка на посаді Голови Верховної Ради тою чи іншою мірою позитивно характеризують 32,5% опитаних, а негативно – 55,4%.

Погіршилася оцінка діяльності Юлії Тимошенко на посаді Прем'єр-міністра України. У лютому мав місце баланс позитивних і негативних оцінок: „позитивно” або „скоріше позитивно” оцінювали роботу голови уряду – 47,6% опитаних і рівно стільки ж (47,6%) – тою чи іншою мірою негативно. Сьогодні ж діяльність Ю.Тимошенко „позитивно” або „скоріше позитивно” оцінюють 34,5% респондентів, а тою чи іншою мірою негативно – 61,5%.

Слід відзначити, що одразу після призначення Ю.Тимошенко Прем’єр-міністром України у половини (50,1%) опитаних були надії, що ситуація в країні зміниться на краще. Сьогодні ж серед респондентів, які мали відповідні сподівання, 48,0% заявили, що за час перебування Ю.Тимошенко на посаді Прем’єр-міністра України їхні надії не виправдалися.

Криза парламентської коаліції

Переважна більшість опитаних характеризують теперішні стосунки між учасниками парламентської коаліції – „Блоком Юлії Тимошенко” та Блоком «Наша Україна-Народна самооборона” – як „напружені (54,4%) або як „гострі і конфліктні” (23,9%). Лише 9,1% респондентів визнає їх „партнерськими і довірчими”. (Не визначилися з відповіддю – 12,6%).

На думку майже половини (46,4%) опитаних, коаліції фактично вже не існує, оскільки немає спільної законотворчої роботи та узгодженого голосування. Третина (35,3%) респондентів схильні думати, що незважаючи на конфлікти з окремих питань, учасники коаліції взаємодіють з ключових законопроектів. Тільки 4,5% опитаних вважають, що учасники коаліції спільно напрацьовують законопроекти і узгоджено голосують за них у Верховній Раді. (Не визначилися з відповіддю – 13,8%).

В цілому українські громадяни скептично оцінюють перспективу теперішньої парламентської коаліції. Половина (52,1%) опитаних вважає, що теперішня парламентська коаліція за участю Блоку Юлії Тимошенко і Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» через нетривалий час розпадеться. Тих, хто сподівається, що коаліція проіснує тривалий час (щонайменше до кінця року), – значно менше (26,9%). Чимало респондентів не визначилися з відповіддю – 21,0%.

В суспільстві немає однозначної думки, яким чином слід розв’язувати ситуацію, якщо теперішня парламентська коаліція розпадеться. Більше третини (36,7%) опитаних схильні підтримати створення нової парламентської коаліції в іншому складі. Третина схильна підтримати проведення позачергових виборів, причому 10,2% респондентів виступають за проведення парламентських виборів, а 22,9% опитаних – за проведення одночасно позачергових парламентських та президентських виборів. Значна частина опитаних (30,2%) не визначилась з відповіддю.

Криза довіри між Президентом В.Ющенком та Прем’єр-міністром Ю.Тимошенко

Переважна більшість опитаних характеризують теперішні стосунки між Президентом В.Ющенком та Прем’єр-міністром Ю.Тимошенко як „напружені (61,1%) або як „гострі й конфліктні” (25,2%). Лише 6,9% респондентів визнає їх „партнерськими і довірчими”. (Не визначилися з відповіддю – 6,8%).

Більше половини (56,5%) опитаних переконані, що критика на адресу уряду та Прем’єр-міністра, яка неодноразово лунала навесні поточного року з боку В.Ющенка і В.Балоги була зумовлена прагнення зменшити популярність Ю.Тимошенко. Лише третина (31,7%) респондентів вважає, що ця критика була зумовлена незадовільною роботою уряду. (Не визначилися з відповіддю – 11,8%).

Водночас, половина (53,2%) опитаних вважає, що зараз Ю.Тимошенко шукає зручний привід, щоб піти у відставку і почати підготовку до президентських виборів. Тільки третина (31,9%) дотримується думки, що Ю.Тимошенко всіляко намагається налагодити ефективну співпрацю з Президентом. (Не визначилися з відповіддю – 14,9%).

Зовнішньополітичні орієнтації

Українські громадяни переважно позитивно сприйняли той факт, що Україна не приєдналася до Плану дій щодо членства в НАТО у квітні 2008 р. (під час проведення саміту НАТО у Бухаресті). Половина (53,0%) опитаних „позитивно” або „скоріше позитивно” ставляться до цього факту, тоді як тою чи іншою мірою негативно – значно менше (28,8%). (Нейтральне ставлення висловили 11,3% респондентів, не визначилися з відповіддю – 6,9%).

У масовій свідомості існують різні думки щодо того, чому не було прийнято рішення про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. Найчастіше респонденти вказували такі причини:

• Україна була недостатньо підготовлена для цього (вказали 33,9% респондентів);
• Такому рішенню активно протидіяла Росія (27,3%);
• Через протести політичної опозиції в Україні, передусім – Партії регіонів та КПУ (24,9%).

Більшість (57,3%) опитаних схиляється до думки, що Україна не приєднається до Плану дій щодо членства в НАТО у грудні поточного року (під час проведення чергового саміту НАТО). Лише чверть (24,1%) респондентів вважає, що рішення про приєднання України до ПДЧ буде прийнято. (Не визначилися з відповіддю – 18,6%).

Більшість (61,0%) опитаних вважає, що питання про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО провокує зростання напруженості, розколює суспільство. Тільки 11,1% респондентів висловили думку, що питання про приєднання до ПДЧ сприяє розв’язанню спірних питань, створює підстави для консолідації суспільства. Частина (18,8%) опитаних схильні вважати, що вказана проблема ніяк не впливає на ситуацію всередині країни. (Не визначилися з відповіддю – 9,1%).

Дослідження дозволило з’ясувати головні мотиви негативного ставлення громадян до перспективи приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. Більшість опитаних переконані, що приєднання України до ПДЧ...

• Погіршить стосунки з Росією та Бєларуссю (вказали 74,4% респондентів);
• Змусить українських солдатів брати участь у військових операціях в інтересах США (66,7%);
• Загострить напругу в українському суспільстві (59,6%);
• Спричинить величезні витрати на оборону (58,4);
• Позбавить Україну статусу позаблокової країни, зробить її мішенню для терористів (57,6%).

Розмірковуючи про перспективи військово-політичного співробітництва, респонденти найчастіше приходили до висновку, що Україна повинна бути позаблоковою країною і не вступати у військово-політичні союзи (вказали 30,0% опитаних). Чверть (24,4%) респондентів виступають за вступ України у військово-політичний союз із Росією та країнами СНД. Дещо менше (18,7%) є прибічниками вступу України в НАТО. Частина опитаних (13,3%) підтримують ідею створення нової системи європейської безпеки за участю країн ЄС, Росії та України, але без участі США. (Байдуже поставилися до проблеми або не визначилися з відповіддю – 13,6%).

В українському суспільстві домінує негативне ставлення до можливості вступу України в НАТО. У випадку проведення референдуму з цього питання більшість (61,0%) опитаних мають намір проголосувати проти вступу в альянс. Тільки 21,4% респондентів налаштовані підтримати вступ України в НАТО. (Не брали б участі у референдумі або не визначилися з вибором – 17,6%).

Одномірні розподіли відповідей на питання, %

Як Ви оцінили б нинішню економічну ситуацію в Україні?

Скажіть, будь ласка, як змінилися ціни на основні споживчі товари та послуги у Вашому населеному пункті з початку року?

Як Ви оцінили б нинішню політичну ситуацію в Україні?

Як Ви вважаєте, у цілому все, що відбувається сьогодні в Україні, йде у правильному чи неправильному напрямі?

Загострення політичної кризи 2007 р.

Як Ви вважаєте, чого зараз найбільше потребує українське суспільство?

Як Ви оцінюєте роботу…

Скажіть, одразу після призначення Ю.Тимошенко Прем’єр-міністром України чи були у Вас надії, що ситуація в країні зміниться на краще?

За час перебування Ю.Тимошенко на посаді Прем’єр-міністра України чи виправдалися ці надії?

Як Ви вважаєте, авторитет і популярність Ю.Тимошенко серед населення останнім часом зростають, знижуються чи залишаються незмінними?

Як би Ви охарактеризували стосунки між учасниками парламентської коаліції – „Блоком Юлії Тимошенко” та Блоком «Наша Україна-Народна самооборона»?

Як Ви охарактеризували б теперішню діяльність парламентської коаліції?

Як Ви вважаєте, хто, насамперед, винуватий у тому, що діяльність парламентської коаліції не є ефективною? (Респондент міг вказати кілька варіантів).

Як Ви вважаєте, як довго ще проіснує парламентська коаліція за участю „Блоку Юлії Тимошенко” та Блоку «Наша Україна-Народна самооборона»?

Якщо теперішня парламентська коаліція розпадеться, який варіант розв’язання проблемної ситуації Ви підтримали б?

Як би Ви охарактеризували стосунки між Президентом України В.Ющенком та Прем’єр-міністром Ю.Тимошенко?

Весною поточного року Президент Віктор Ющенко і Глава Секретаріату Президента Віктор Балога неодноразово виступали з критикою на адресу уряду та Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко. Як Ви вважаєте, чим була зумовлена така критика?

Дехто вважає, що Ю.Тимошенко всіляко намагається налагодити ефективну співпрацю з Президентом, інші вважають, що Тимошенко шукає зручний привід, щоб піти у відставку і почати підготовку до президентських виборів. З якою точкою зору Ви згодні?

Який напрям зовнішньої політики, на Ваш погляд, має бути пріоритетним для України? (Респондент міг вказати один або два варіанти відповіді).

У квітні 2008 р. у Бухаресті відбувся саміт НАТО. Очікувалося, що на цьому саміті буде прийнято рішення про приєднанні України до Плану дій щодо членства в НАТО. Однак цього не сталося; розгляд даного питання було перенесено. Як Ви сприймаєте той факт, що Україна не приєдналася до Плану дій щодо членства в НАТО?

Як Ви вважаєте, чому не було прийнято рішення про приєднанні України до Плану дій щодо членства в НАТО? (Респондент міг вказати один або два варіанти відповіді).

Очікується, що питання про приєднанні України до Плану дій щодо членства в НАТО буде розглянуто на черговому саміті НАТО у грудні поточного року. Як Ви вважаєте, чи приєднається Україна до Плану дій щодо членства в НАТО?

Як Ви вважаєте, як впливає на ситуацію всередині країни питання про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО?

Я буду по черзі зачитувати судження, а Ви мені кажіть, якою мірою Ви з ними згодні. Отже, чи згодні Ви з тим, що приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО…

Який варіант військово-політичного співробітництва Ви підтримуєте?

Якби найближчим часом проводився референдум з питання про вступ України в НАТО, як Ви проголосували б?

Примітки 

1. Результати опитування населення України, проведеного ЦСД „Софія” з 14 по 22 квітня    2007 р. Загалом опитано 2021 респондент. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

2. Результати опитування населення України, проведеного ЦСД „Софія” з 12 по 20 травня   2007 р. Загалом опитано 2015 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

3. Результати опитування населення України, проведеного ЦСД „Софія” з 27 липня по 7 серпня 2007 р. Загалом опитано 2017 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

4. Результати опитування населення України, проведеного ЦСД „Софія” з 9 по 15 листопада 2007 р. Загалом опитано 1227 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,0%.

5. Результати опитування населення України, проведеного ЦСД „Софія” з 6 по 13 лютого    2008 р. Загалом опитано 2020 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

6. Результати опитування населення України, проведеного ЦСД „Софія” з 11 по 20 квітня    2008 р. Загалом опитано 2020 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

ЦСД "Софія"

Читайте также в этом разделе