Результати соціологічного дослідження “Думка українських громадян про політичну ситуацію в країні”

Аналитический отчет (рус) (прикрепленный файл PDF)

Аналітичний звіт (укр) (вкладений файл PDF)

Основні результати опитування

(повні формулювання питань та одномірні розподіли відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)

Оцінка економічної ситуації в країні

Серед населення домінує негативне сприйняття економічної ситуації в країні. Переважна більшість (81,0%) опитаних характеризує економічну ситуацію в країні як „погану” або „скоріше погану, ніж добру”. „Доброю” або „скоріше доброю, ніж поганою” вважають економічну ситуацію лише 15,7% респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 3,3%).

Значна частина (39,4%) опитаних вказали, що матеріальне становище їхньої сім’ї за останні півроку тою чи іншою мірою погіршилося. Причому 18,2% респондентів повідомили, що становище погіршилося „істотно”. Тільки 14,5% опитаних заявили, що матеріальне становище їхньої сім’ї тою чи іншою мірою покращилося; причому лише 1,2% респондентів вказали, що становище покращилося „істотно”. Близько половини (44,3%) опитаних повідомили, що матеріальне становище їхньої сім’ї „не змінилося”. (Не визначилися з відповіддю – 1,8%).  

Майже всі (93,7%) опитані заявили, що за останні півроку ціни росли швидше, ніж доходи їхньої сім’ї. Лише 2,8% респондентів вказали, що доходи сім’ї росли швидше, ніж ціни. (Не визначилися з відповіддю – 3,5%).

Оцінка політичної ситуації в країні 

Політична ситуація викликає в українських громадян велику тривогу. Практично половина опитаних оцінює теперішню політичну ситуацію як „гостру, конфліктну” (вказали 38,5% респондентів) або як „вибухонебезпечну” (10,4%). Значна частина (43,8%) респондентів характеризує її як „напружену”. І лише 4,3% опитаних вважає політичну ситуацію „спокійною, благополучною”. (Ще 3,0% не визначилися з відповіддю).

Раніше під час загострення політичної ситуації більшість громадян тяжіла до стабілізації ситуації. Сьогодні кількість опитаних, які вважають, що українське суспільство потребує стабільності, майже дорівнює числу респондентів, які стверджують: „суспільство потребує кардинальних змін і, насамперед, - зміни політичного керівництва” (відповідно 48,2% та 42,2%).

Оцінка діяльності органів влади і керівництва країни 

Переважна більшість (82,6%) опитаних тою чи іншою мірою негативно оцінюють діяльність Верховної Ради України, тоді як „позитивно” або „скоріше позитивно” – лише 12,7%. (Ще 4,7% респондентів не визначилися з відповіддю).

Більше, ніж дві третини (70,9%) опитаних тою чи іншою мірою негативно оцінює роботу Кабінету Міністрів. „Позитивно” або „скоріше позитивно” характеризує діяльність уряду тільки чверть (23,5%) респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 5,6%).

Серед керівників центральних органів влади найбільш критично характеризується робота В.Ющенка на посаді Президента України. На сьогодні діяльність В.Ющенка оцінюють „позитивно” або „скоріше позитивно” 22,7% опитаних, а „негативно” або „скоріше негативно” – 72,0%. (У травні аналогічні показники становили відповідно 25,9 та 69,5%).

Переважно негативно сприймається діяльність Юлії Тимошенко на посаді Прем'єр-міністра України. Ще у лютому поточного року мав місце баланс позитивних і негативних оцінок. Сьогодні ж діяльність Ю.Тимошенко „позитивно” або „скоріше позитивно” оцінюють 33,1% респондентів, а тою чи іншою мірою негативно – 62,9%.

Характеристика діяльності уряду 

Дві третини (66,3%) опитаних тою чи іншою мірою незадоволені економічною політикою, яку проводить уряд Ю.Тимошенко. Лише 2,9% респондентів „повністю задоволені” економічною політикою уряду, „скоріше задоволені” – 25,4%. (Не визначилися з відповіддю – 5,4%).

Більшість опитаних вважає, що уряд „скоріше погано” справляється із такими завданнями:

• Стримування зростання цін, інфляції (вказали 86,0% опитаних);
• Боротьба з корупцією (75,1%);
• Стимулювання економічного росту (71,7%);
• Забезпечення законності та порядку (70,2%);
• Розвиток добросусідських відносин і співробітництва з Росією (64,7%);
• Укладання договору з Росією про поставки газу за прийнятною ціною (62,3%);
• Підвищення рівня зарплат, пенсій, стипендій, допомоги (57,3%).

Переважно позитивно сприймається реалізація лише таких завдань:

• Забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги (вказали 66,5% опитаних);
• Розвиток добросусідських відносин і співробітництва із західними країнами (53,1%).

Ставлення до резонансних політичних подій 

Як відомо, шостого червня поточного року два депутати Верховної Ради заявили про свій вихід із парламентської коаліції. У масовій свідомості немає однозначної думки щодо того, існує зараз коаліція чи вона юридично перестала існувати. Майже половина (44,0%) опитаних вважає, що коаліція перестала існувати, а третина (35,4%) – що коаліція продовжує існувати. Багато (20,6%) хто не визначився з відповіддю.

Опитані також висловили свої міркування щодо того, яким має бути вихід з проблемної ситуації. Найчастіше респонденти висловлювалися за те, щоб у Верховній Раді сформували нову коаліцію в іншому складі (вказали 30,3% опитаних). Дещо менше (21,3%) респондентів вважають, що керівництву БЮТ та НУ-НС потрібно відновити чисельність коаліції. Частина респондентів (15,6%) схильна вважати ситуацію у парламенті стабільною, оскільки, на їх думку, вихід окремих депутатів із коаліції не означає її розпаду. Водночас 13,0% опитаних поділяють думку, що доцільно розпустити Верховну Раду та призначити позачергові парламентські вибори. (Не визначилися з відповіддю – 19,8%).

Як відомо, шостого червня поточного року депутат Верховної Ради Ігор Рибаков заявив про свій вихід зі складу парламентської коаліції. Одночасно він звинуватив окремих членів уряду й особисто Ю.Тимошенко у корупції та потуранні контрабанді. Переважна більшість опитаних вважає, що ця заява не повинна була залишатися без наслідків. Так, на думку 19,9% опитаних, у такій ситуації Ю.Тимошенко повинна була негайно подати у відставку. Значна частина (17,0%) респондентів вважає, що Ю.Тимошенко слід було тимчасово відсторонити від виконання обов'язків глави уряду, поки не будуть перевірені всі висунуті проти її звинувачення. Третина (30,2%) опитаних поділяють точку зору, що треба було призначити розслідування по звинуваченнях, які були висунуті проти Ю.Тимошенко, не відсторонюючи її від виконання обов'язків Прем'єр-міністра. І лише 19,0% респондентів вважають можливим проігнорувати звинувачення Ігоря Рибакова, оскільки вони є голослівними. (Не визначилися з відповіддю – 13,9%).

Як відомо, у червні пролунала низка заяв, які ставлять під сумнів те, що В.Ющенка під час президентської передвиборної кампанії 2004 р. навмисно отруїли. Опитування показало, що суспільство неоднозначно реагує на дискусію, яка виникла в політикумі з цього питання. Значна частина (41,2%) опитаних поділяє точку зору, що В.Ющенко не був отруєний. Дещо менше (36,4%) респондентів згодні з версією про те, що у 2004 р. В.Ющенка навмисно отруїли. Доволі багато (22,4%) респондентів не визначилися з відповіддю, що також вказує на неоднозначність сприйняття теми.

Електоральні орієнтації громадян

Переважна більшість (72,4%) опитаних тою чи іншою мірою негативно ставиться до ідеї проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. „Однозначно позитивно” або „скоріше позитивно” сприймають цю ідею тільки 18,7% респондентів, причому „однозначно позитивно” – 6,0%. (Не визначилися з відповіддю – 8,9%).

Часто опитані схильні думати, що проведення позачергових парламентських виборів вигідне насамперед Партії регіонів (так вважають 31,5% респондентів). Чимало (21,3%) й тих, хто вважає, що позачергові вибори зараз вигідні Юлії Тимошенко та її блоку. Тих респондентів, які вважають, що у позачергових виборах зацікавлені В.Ющенко та НСНУ значно менше (відповідно – 12,9 та 6,2%). Серед зацікавлених політичних сил порівняно рідко також вказувалися Блок Литвина та КПУ (відповідно – 10,5 та 8,2%).

Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради, то найкращі шанси потрапити до парламенту мали б Партія регіонів, БЮТ, Блок „Наша Україна – Народна самооборона”, Блок Литвина та КПУ. За Партію регіонів готові проголосувати 24,2% опитаних (або 29,6% з тих, хто братиме участь у виборах), за БЮТ – 21,1% (27,8%), за Блок „Наша Україна – Народна самооборона” – 6,3% (8,3%), за Блок Литвина – 5,7% (6,8%), за КПУ – 4,3% (5,5%). Інші партії мають менше 2% прихильників (у кожному окремому випадку).

Порівняння з показниками, отриманими у попередні місяці дає підстави визначити такі тенденції: Блок „Наша Україна – Народна самооборона” та БЮТ поступово втрачають електорат. Стабільною залишається підтримка КПУ. Що стосується чисельності прихильників Партії регіонів та Блоку Литвина, то вона є стабільною, з певними ознаками до збільшення.

Якщо „Народна самооборона” братиме участь у виборах самостійно, вона матиме непогані шанси подолати  3-відсотковий бар’єр. Додаткове питання показало: за гіпотетичний Блок „Народна самооборона” готові проголосувати 2,5% опитаних (2,9% з тих, хто братиме участь у виборах). В цьому випадку за Блок „Наша Україна” (за участю НСНУ, НРУ, УНП, УРП „Собор”, ХДС) збираються проголосувати 4,2% опитаних (5,8% з тих, хто братиме участь у виборах).

Додаткове питання також дало можливість оцінити шанси таких електоральних проектів, як Блок Віталія Кличка та Блок Леоніда Черновецького. З’ясувалося, що на виборах до Верховної Ради за Блок Віталія Кличка готові проголосувати 1,1% опитаних (1,4% з тих, хто братиме участь у виборах), а за Блок Леоніда Черновецького – 0,5% (0,7%).

Якби найближчим часом відбулися президентські вибори, то до другого туру вийшли б Віктор Янукович та Юлія Тимошенко. За В.Януковича мають намір проголосувати 24,5% опитаних (або 29,1% з тих, хто братиме участь у виборах), а за Ю.Тимошенко – 20,4% (26,6%). 

Якби до другого туру президентських виборів вийшли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, то більші шанси перемогти мав би В.Янукович. За нього планують проголосувати 36,1% опитаних (або 42,5% з тих, хто братиме участь у виборах), а за Ю.Тимошенко – 32,1% опитаних (40,3%). 

Особливості сприйняття українсько-російських відносин 

Як відомо, четвертого червня 2008 року Державна Дума Росії заявила про можливість виходу Росії з Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Україною у випадку приєднання України до Плану дій з підготовки до членства в НАТО або форсування вступу в Альянс. Значна частина (43,1%) опитаних вважає, що у зв'язку з цією заявою українське керівництво має заявити про відмову України від планів вступу в НАТО. Набагато менше (17,6%) респондентів дотримуються думки, що Україна має продовжити політику зближення з НАТО, незважаючи на політичний тиск Росії. Доволі багато (31,4%) опитаних зайняли „дипломатичну” позицію. На їх думку, українське керівництво має врегулювати з Росією питання про інтеграцію України до НАТО таким чином, щоб зберегти добрі стосунки між двома країнами. (Не визначилися з відповіддю - 7,9% респондентів).

У масовій свідомості немає одностайної думки щодо того, якою є позиція політичного керівництва Росії стосовно Севастополя. Найчастіше висловлюється думка, що Росія буде послідовно домагатися передачі Севастополя під свою юрисдикцію, навіть якщо це зіпсує її стосунки з Україною (вказали 40,3% респондентів). Значно менше (13,9%) опитаних схильні думати, що Росія не буде домагатися передачі Севастополя під свою юрисдикцію, оскільки для неї важливіше зберегти добрі стосунки з Україною. Водночас, третина (30,9%) респондентів дотримуються думки, що Росія буде ставити питання про державну приналежність Севастополя тільки задля тиску на Україну, - щоб не допустити її вступу в НАТО. (Не визначилися з відповіддю – 15,4%).

Одномірні розподіли відповідей на питання, %

Як Ви оцінили б нинішню економічну ситуацію в Україні?

Як змінилося матеріальне становище Вашої сім’ї за останні півроку?

За останні півроку що швидше зростало - ціни чи доходи Вашої сім’ї?

Як Ви оцінили б нинішню політичну ситуацію в Україні?

Як Ви вважаєте, чого зараз найбільше потребує українське суспільство?

Якою мірою Ви задоволені економічною політикою, що проводить уряд Ю.Тимошенко?

Наскільки добре уряд справляється із зазначеними завданнями?

Шостого червня поточного року два депутати Верховної Ради заявили про свій вихід із парламентської коаліції, яку створили фракції БЮТ та «Наша Україна - Народна самооборона». Тепер у коаліції немає більшості голосів. Як Ви вважаєте, яким має бути вихід із цієї ситуації?

Дехто стверджує, що, незважаючи на вихід зі складу коаліції двох депутатів, коаліція продовжує існувати. Інші стверджують, що коаліція юридично перестала існувати, оскільки в неї немає більшості голосів. З якою точкою зору Ви згодні?

Шостого червня поточного року депутат Верховної Ради Ігор Рибаков заявив про свій вихід зі складу парламентської коаліції. Одночасно він звинуватив окремих членів уряду й особисто Ю.Тимошенко у корупції та потуранні контрабанді. Як Ви вважаєте, як слід розв’язати цю конфліктну ситуацію?

На початку червня пролунала низка заяв, які ставлять під сумнів те, що В.Ющенко під час президентської передвиборної кампанії 2004 р. був навмисно отруєний. А як Ви вважаєте, чи був В.Ющенко отруєний?

Як Ви ставитеся до ідеї проведення позачергових виборів до Верховної Ради України?

Як Ви вважаєте, кому зараз вигідне проведення позачергових парламентських виборів? (Респондент міг вказати кілька варіантів відповіді).

Якби найближчої неділі відбувалися президентські вибори або вибори до Верховної Ради України, чи брали б Ви участь у голосуванні?

Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради України, а до бюлетеня були включені зазначені партії та блоки, за яку партію або блок Ви проголосували б?

Якби найближчої неділі відбувалися президентські вибори, а до бюлетеня були включені зазначені кандидати, за кого з них Ви проголосували б?

Якби до другого туру президентських виборів вийшли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, за кого з них Ви проголосували б?

^* До цієї підвибірки були включені респонденти, які на питання «Якби найближчої неділі відбувалися президентські вибори або вибори до Верховної Ради України, чи брали б Ви участь у голосуванні?» відповіли – «Обов'язково (напевно) брав би участь у голосуванні» або «Скоріше брав би участь».

Четвертого червня 2008 року Державна Дума Росії заявила про можливість виходу Росії з Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Україною у випадку приєднання України до Плану дій з підготовки до членства в НАТО або форсування вступу в Альянс. Як Ви вважаєте, яку позицію має зайняти керівництво України у зв'язку з цією заявою?

Як Ви думаєте, якою є позиція політичного керівництва Росії стосовно Севастополя?

Шановні колеги! Велике прохання публікувати дані електоральної підтримки із вказуванням специфіки показника (розрахунку процента): серед усіх опитаних / серед тих, хто братиме участь у виборах. Друкованим ЗМІ бажано вказувати обидва показника. В цьому випадку пропонуємо використовувати текст прес-релізу (запропоновану редакцію) для характеристики рівня електоральної підтримки.

ЦСД "Софія"

Читайте также в этом разделе